Шмітт. "Маленькі подружні злочини". Про свободу.

"Я лише чоловік, Лізо, а чоловіків характеризує те, що вони відмовляються від власної долі. Вони віддають перевагу свободі. Але що таке свобода, якщо вона ні до чого не веде? Свобода пуста, порожня, нестійка, свобода, яка нічого не вибирає, свобода нерішуча, свобода запобіжна. Чоловіки більше вигадують свободу, ніж користаються з неї, вони бережливо тримають її на етажерці замість того, щоб нею послуговуватися. Бо свобода не існує, якщо не користатися з неї. Чоловіки вглибині романтичні: вони живуть одним і розповідають собі щось зовсім інше. Вони дублюють своє життя іншим життям, секретним, бажаним, уявним, так ніби вони німі поети. У твоїх руках, тисячі разів щасливий, я тим не менше бачив себе хижаком, що полює на всіх жінок. У цій квартирі, навіть у той день, коли ми її купили, я завжди був готовий накивати п’ятами..."

Пісня...

Я непомітним буду поруч,

Щоб залишитися в тобі.

Зостанусь усмішкою в серці

Та цього не помітиш ти.

І у думках, і на обличчі

Не залишився навіть жаль.

Ти щастя більше не залишиш

І не повернеться печаль.

Приспів:

Борись за свою мрію,

Іди до кінця.

Тебе теплом зігріють

Ці спогади твого яскравого життя.

Тепер ти будеш десь далеко,

А розділяв колись лиш крок.

І в серці вже не одиноко -

Там місця вистачить на двох.

Я буду завжди пам'ятати

Маленьких рук твоїх тепло.

Тебе нікому не здолати

В твоїх очах лише добро.

(автор - Skinner)