Сторінки

суботу, 19 грудня 2009 р.

Трішки щастя!

Що треба іноді людині для щастя? Як показав вчорашній день - просто сходити на ковзанку!
За цю зиму вперше стала на ковзани. Виявляється, я ще пам'ятаю, як на них стояти і навіть кататися :)
Декілька разів впала (ну як без цього), почала ще краще їздити, набила синячок (нічого, до весілля, як каже моя мама, заживе), набралася позитивних емоцій!
Прийшла додому втомлена, мокра, дуже змерзла, але ЩАСЛИВА (мене від щастя аж "розпирало")!!!
Рідня сказала, що я аж свічуся від щастя і я дуже гарна, коли я посміхаюсь :)
Я в цьому теж вчора була впевнена! :)
Наступні позитивні емоції від зими - завтра в парку :)

P.S. Пішла пекти шарлотку :)

четвер, 17 грудня 2009 р.

Але ж там зимно так...

Ну ось і прийшла зима. Справжня! З снігом, з святковим настроєм, червоними від холоду щоками і носами, сніжками й кучугурами, заглохлими автівками і слизькими дорогами, закутаними дітьми, схожими на маленьких ведмедиків і якимось дивним відчуттям щастя всередені кожної людини.
Мені навіть захотілося гарячого шоколаду. Не отого "несквіка" чи "сурогату" в пакетиках. А справжнього. І я навіть не полінувалася його зробити (на що рідня відреагувала з радістю) :)

Сиджу біля вікна... За вікном завірюха. Кожна сніжинка підвладна музиці вітру... В руках чашка гарячого шоколаду... Тепло... Оте "дивне відчуття щастя" всередині... Нахлинають приємні спогади...

В голові - пісня "Зимно там"... Закриваю очі... Вимальовується така світла і романтична картина зародження кохання... Такого ще ніжного, легкого, п'янкого і трішки дивного... Вони - вдвох... На столі, можливо, той самий гарячий шоколад... Чи запашна кава... Ці двоє ще бояться своїх почуттів, але вже впевнені в них... Впевнені один в одному... Вони відкриті, а головне - щасливі... Кожною клітинкою свого тіла - щасливі... І закохані... Вони готові подарувати один одному півсвіту... Хоча кожному з них вистачить погляду, необережного дотику руки, випадкового і несміливого поцілунку... В їхніх руках - майбутнє... І воно обов'язково буде сповненим кохання, щастя і повної довіри...

Щось я замріялась :)

Після такого ліричного вечора якось різко з'явилась наступна ціль - вивалятись в парку в снігу, закидати друзів сніжками, насміятися, побути простою безтурботною людиною, а потім випити гарячого чаю з пирогом власного приготування і продумати план святкування Нового року!

Свято наближається!!!

P.S. Вибачаюсь за "сумбур" в голові :)

вівторок, 15 грудня 2009 р.

Счастливых выдают глаза

Счастливых выдают глаза:
Как выдает Христа распятье,
Как шлюху - призрачное платье,
Как боль душевную - слеза.

Счастливых выдают глаза,
Что светят яростно и ярко,
Их взгляд один ценней подарка,
Который не вернуть назад.

Счастливых выдают глаза -
Сильней, чем клятвы и молитвы.
Сильней, чем вера в чудеса,
Пейзаж прекрасный после битвы.

Счастливых выдают глаза...