Сторінки

понеділок, 17 серпня 2015 р.

Подорож з дитиною до року - міф чи реальність?

Дааавно я тут нічого не писала.... Якось зовсім з сином від рук відбилася) Напишу про відпочинок)

Поїхали ми нещодавно відпочивати в Одеську область на 10 днів (я, чоловік, син і сестра). Припекло мені на море з'їздити) Питання їхати чи не їхати не стояло, однозначно була готовність, але з ґрунтовною підготовкою і плануванням. Виділю основні тези)

1) Якщо стоїть питання «їхати чи не їхати» - не їхати. Тільки ви знаєте свого малюка, чоловіка / маму / сестру / або з ким там їдете.

2) Розподіл обов'язків. Я не сумніваюся в своєму чоловікові. Тому взагалі ніколи ні за що не переживаю) У нас було так - весь раціон я напланувала і розписала. Продукти максимально заморозили, заздалегідь нарізавши порційно. Залишалося тільки закидати в мультиварку, ну і картоплю іноді на суп або гарнір чистити) Я з малим вставала о 6-7 ранку, ми снідали і йшли на пляж. Тато наш відсипався, снідав, ставив суп і пюре для сина і приходив до нас. Після обіду йшли на пляж всі разом, по приходу малий укладався спати, а хтось із нас готував їсти. Кілька разів ставила йогурт. Якщо мені треба в туалет / поїсти / скупатися в морі - з сином був чоловік або сестра.

3) Житло. Ми їхали навмання в конкретне селище, але житло знайшли за півгодини. З усіма зручностями в кімнаті, кухня на першому поверсі. Відмінна тераса, де ми їли) У парі місць не хотіли приймати з маленькими дітьми (з нами їхали друзі з дитиною 2,5 років). Я подумки побажала їм горіти в пеклі))) Але краще, звичайно, бронювати. Ми взяли кілька телефонів, так що наступного року (якщо поїдемо), будемо дзвонити заздалегідь.

4) Гігієна. Я не з тих мам, які стерилізують "все і вся". Я з тих «якщо дитина поїла з миски кота, значить це проблеми кота»))) Тобто, я адекватно ставлюся до того, що малий гулявся в піску майже весь час, що ми були на пляжі. Само собою, я стежила за тим, щоб син не тягнув руки до рота з піском / камінням / цигарками / використаними презервативами) У мене все в міру розумно. А то я тільки й чула на пляжі від мам з такими ж малюками: «не чіпай, сиди на покривалі, куди поліз, не лізь у пісок і т.д.»

5) "Мамські гаджети". Окремо виділю деякі:
- Дуже рятувала невелика сумка-холодильник з акумулятором холоду. Після ранкового сну малий у мене їсть йогурт, так його було дуже зручно брати на пляж (а після обіду сирок). Також він рятував, поки ми їхали в машині.
Ерго-рюкзак. Мій маст хев. Я без нього не виживу))) Ми могли влаштовувати вечірні прогулянки вздовж берега моря, прогулятися в околицях (на візочку по грунтових дорогах не особливо поїдеш). Іноді носила малого на пляж, якщо не планувався сон на пляжі.
Рюкзак на плечі. Я його обожнюю. Це теж мій маст хев. Одягнув на плечі, навантажив туди купу всього - і вперед. Ми до свекрухи так їздимо - малого в ерго спереду, рюкзак ззаду і на маршрутку, щоб не пертися з візочком через пів міста.
«Дорожній стільчик». Погугліть, дуже класна річ. Прив'язується до стільця зі спинкою і прив'язує до нього дитину, тому стілець для годування ми не брали. Якби стільця з високою спинкою не було, годувала б у візочку. Нам такий пошили (купувати мене жаба задавила) Надалі планую придбати ще дорожній горщик.
Підігрівач. Хоч син і на грудному вигодовуванні, у мене він є) Дуже рятував, оскільки на кухні не було мікрохвильовки ... А підігріти пюре / кашу / компот - миле діло.
Легкий прогулянковий візочок. По піску він, що, геть не легкий, але у нас був відносно зручний спуск до моря, а від спуску я недовго перла малого - побачила вільне місце і впала) Ну і спав син в ній на пляжі. Вдалося навіть в Іллічівськ з'їздити погуляти на автобусі (ми не на своїй машині їхали) - візочок склав і перевіз.
Коротше, якщо є щось, що спрощує вам життя в буденності - все беріть на відпочинок.

6) Сон. Сон дитини - це святе. У нас немає режиму як такого, хоче спати - поклала, не хоче - не вкладаю. На ніч тільки намагаюся вкладати в один і той же час. Але якщо на вечірній прогулянці малий у мене в рюкзаку дрімав годинку, то лягав він не раніше 22-23 (зазвичай в 21).

7) Купання в морі. Так, наша дитина купалася в морі. Перші два дні без ентузіазму, потім звик і льопався, і сміявся у мене чи у чоловіка на руках. А на нас дивилися, як на нелюдів) Але у нас син з практично з народження купається у воді близько 30 градусів, повзає по леноліуму при відкритому балконі ну і взагалі на думку оточуючих завжди холодно одягнений. На пляжі тусувався якщо не в піску, то в невеликому басейні.

8) Здоров'я. Нам «пощастило» - у малого поліз черговий зуб, і два дні син температурив, не злазив з мене і нив. Нічого, пережили. Температуру збивали, якщо більше 38, він сам багато пив води, впоралися) І ще в мене аптечка була на пів сумки, але, на щастя, не знадобилася)

9) Позитивні емоції. Це найважливіше. На відпочинок же їдете, нє?)

В цілому ми залишилися задоволені, бо це дійсно був відпочинок для всіх)

Ніби все, наступний пост - про відпочинок у Карпатах)

вівторок, 5 серпня 2014 р.

А закохуюсь в тебе щодня...


Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати,
і несуть під пахвою тисячі різних справ.
Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге.
Урожай суєти - залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались! І жодного разу - вдруге.
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
(Ліна Костенко)

понеділок, 2 червня 2014 р.

Travel to UAE. Part 6

Частина шоста. Фешенебельний район або "нам так не жити"). Останні враження....

Travel to UAE. Part 5


Частина п'ята. Найбільші в світі торговий центр, вежа і танцюючі фонтани.

Travel to UAE. Part 4


Частина четверта. Столиця Абу-Дабі

Travel to UAE. Part 3

Частина третя. Екстремальна і культурна. 

Travel to UAE. Part 2


Частина друга. Новітнє метро, старі райони Дубаю, нові враження...

Travel to UAE. Part 1

Нарешті руки дійшли написати допис по подорожі в Емірати. Це наша з чоловіком весільна подорож (через півроку після весілля, щоправда). Тому ми вирішили, що в Єгипет чи Турцію можна і просто так злітати (враховуючи ціни і різні пропозиції), а от весільна подорож - це особливий випадок, і вибір зупинився саме на ОАЕ.
Не буду сильно вдаватися в якісь суто фінансові питання, єдине для розуміння напишу - 1 долар=3,65 дірхам. На момент поїздки це було десь 1 дірхам=2,25 грн.
Допис буде змістовним, з фотографіями і поділений на декілька частин. 

Частина перша. Організаційні питання, переліт, перші враження, перші дні...

неділю, 10 листопада 2013 р.

Відрив

Вчора в наше місто приїжджав гурт "Тартак". Це було бомбово!
Для мене цей гурт завжди асоціювався з великою сценою, площею/стадіоном/фестивальним простором. Тому коли ми дізналися, де буде концерт (а пізніше побачивши приміщення на власні очі), ми були, м'яко кажучи, здивовані. Просто уявіть собі звичайний невеличкий клуб (який позиціонує себе як арт-клуб), чоловік на 100-150...Уявили? От в таких умовах вони і виступали.
Було не дуже зручно, що зал не розчистили хоча би від найближчих  до сцени столиків - місця для "двіжу" було малувато, а всі ж проекрасно розуміють, що "Тартак" сидячи слухати неможливо :)
Я чомусь вважала, що людей буде більше, оскільки пам'ятаю, як тисячі три людей гоцали під пісні гурту на фестивалі "Гніздо" в якомусь там році. Але, видно, факт платності входу зіграв свою роль (хоча вартість квитка була 60 грн, в день коцерту - 80 грн.). Але менше з тим.
Сам концерт був просто підривний. Я ніколи не бачила Положинського і його емоції так близько :) Вони грали дві з половиною години, незважаючи на поганий апарат (звук був просто....., респект їхньому звукорежисеру), перебої з тією ж апаратурою (одну пісню Сашкові довелося доспівувати під супровід барабанів), поломку мікрофона (в цей час музиканти дуже круто "поджемилися", як могли розважали публіку), неймовірну спеку в приміщенні і п'яних ідіотів. 
Енергетика зашкалювала. Відрив - вдався, не дивлячись ні на що! Тартак - молодці! Після виступу в таких умовах можу сказати, що вони працюють на совість, для публіки, а не тільки заради вигоди. Бо за таких умов вони могли б спокійно піти зі сцени вже за півгодини, як роблять деякі (ІМХО).