Частина четверта. Столиця Абу-Дабі
Ми вирішили взяти з поїздки максимум, тому столицю ОАЕ ми ніяк не могли пропустити. Тим паче, не попасти в одну з найвеличніших і найшикарніших мечетей, в яку пускають "невіруючих" ми просто не могли. Тому прокинувшись раненько і поснідавши, ми направилися до автобусної станції, де взяли квитки до Абу-Дабі, кожен по 30 дірхам. Дорога зайняла близько двох годин, але на комфортабельному автобусі, по рівненьким дорогам, час пролетів непомітно.
Вийшли ми на центральній автобусній станції. Там відразу знайшли стенд зі схемою місцевих автобусів (метро в Абу-Дабі немає) і зрозуміли, що тут не все так просто, як в Дубаї - все дуже заплутано і незрозуміло для звичайного туриста) Але "язик до Києва доведе", через десять хвилин ми сиділи в потрібному автобусі, який віз нас до самої визначної пам'ятки - Мечеті Шейха Заєда. Вже з вікна автобуса вона вражає своєю величчю.
Вийшли ми трошки раніше, ніж потрібно, тому довелося по сонцю ще довгенько іти до входу. Вхід для відвідувачів безкоштовний, достатньо лише дотримуватися дрес-коду і вести себе як люди.
Якщо зовнішній вигляд не підходить і якимось чином може образити почуття віруючих, одяг можна взяти під залог коштів, паспорту, ключа від номеру. Дуже зручно.
Мечеть Шейха Заєда - одна з шести найбільших мечетей в світі. Декілька фактів (з Вікіпедії))).
Одночасно мечеть може прийняти до 40 тисяч віруючих. Килим ткали в Ірані, по спеціальному замовленню, це найбільший і найважчий килим в світі. В мечеті висить найбільша в світі люстра, встановлена в мечеті, прикрашена камінням Сваровскі, інкрустована золотом, 10 м в діаметрів. Вся площа мечеті вкрита білим мармуром з інкрустованим малюнком. Взагалі, масштаби вражають, немає слів, щоб описати таку красу. В Емірати вцілому і в Абу-Дабі окремо, варто їхати, щоб це побачити на власні очі. Фотографії не передадуть тої величі, але я спробую.
Ми провели вцілому на території години три-чотири, там не можливо слідкувати за часом. Вражаюче, маса емоцій, "араби молодці" і таке інше.
Далі за нашим планом була поїздка в молл, щоб щось перекусити, а потім спробувати потрапити в історичний мезей під відкритим небом. Від мечеті ми автобусом доїхали до центральної автостанції, а потім пересідали на автобус до потрібного нам місця. На жаль, в Абу-Дабі система загальноміського транспорту не розвинена так, як в Дубаї, тому другого автобуса ми чекали майже двадцять п'ять хвилин. До Марина Молл від мечеті ми добиралися ледь не півтори години. Таке очікування дуже втомлює. Тому поївши, ми просто погуляли по моллу і поїхали на центральну автобусну станцію, щоб доїхати до Шарджі. Квитки назад коштували на 5 дірхам менше, що трішки здивувало. Втомлені, майже о дев'ятій вечора, ми добралися до готелю, попили чаю зі смачними пончиками і впали спати.....
Якщо буде бажання відвідати більше місць в Абу-Дабі, розраховуйте, що автобусами ви швидко не доберетеся, хіба що на таксі, але то вже зовсім інша розмова і ціни)
Назавтра у нас засмага і шопінг, на післязавтра заплановані відвідини найвищої вежі світу, а ще - фешенебельний район Дубай-Марина і Hard Rock Cafe. Про це - в п'ятій і шостій частинах.
Частина п'ята. Найбільші в світі торговий центр, вежа і танцюючі фонтани.
Немає коментарів:
Дописати коментар