Мої "мухи" в моїй голові

Давно вже сюди не писала свого тексту. Певно, пора "виписатися".

Всяке різне робиться в моїй голові, іноді зовсім для мене незрозуміле.

Декілька тижнів вже робиться. Може, не треба мені до мого улюбленого Львову їздити, чи може то так все склалося у моєму житті на момент поїздки, що у мене така каша зараз в голові.

Найбільше мене турбує те, що я зовсім не "окультурююся". Ніяк. Нема де в цьому місті. Немає всіляких театрів-сальси-танго-літературних вечорів-квартирників-збіговиськ гітаристів-список можна продовжувати. Не вистачає мені того.

А ще я хочу таки закінчити ту кляту магістратуру. Так, заради того, щоб частіше бувати у Львові, я готова знов "гризти граніт науки".

А ще хочу власну машину, щоб на ній до Львова і поїхати. І в довгій дорозі слухати неймовірну класну різну музику і багацько думати.

А ще таки хочу пускати мильні бульбашки з Високого замку (так, я досі того не зробила, а це моя мрія). Треба, щоб мене взяв хтось туди ніби просто так, а потім би вручив ту баночку з мильними бульбашками. Ото я була би найщасливіша людина у світі!

Після дворічної перерви знов взялася за гітару. Дуже захотілося.

І мені геть не сидиться вдома і я вічно десь з нього йду з друзями казитися. Чи десь просто сидіти. Але ми і сидячи казимося.

А ще я отримала права без всяких блатів, "взяток" та іншого, без чого, кажуть не здаси ніколи. Тим і пишаюся дуже.

І я знову пофарбувала волосся в рудий колір і тепер це надовго, бо колір гарний і я себе почуваю в ньому круто.

Не знаю, може цей період якось пройде і я собі стану тихенькою домашньою дівчинкою.

Але щось мене поки це не дуже мене тішить. Мені зараз добре. Як сказав один мій друг: "Ну ось нарешті повернувся нормальний Глюк".

Отож, не чекайте від мене чогось милого і хорошого найближчим часом :)