Travel to UAE. Part 2

Частина друга. Новітнє метро, старі райони Дубаю, нові враження...

Частина перша. Організаційні питання, переліт, перші враження, перші дні...

Прокинувшись і смачно поснідавши, ми безкоштовним готельним автобусом добралися до Дубаю. Без пригод не обійшлося - на півдорозі пробило колесо. Добре, що все обійшлося, бо швидкість була висока, могло і занести десь.

Сьогодні нам випала нагода скористатися надсучасним метро, місцевим автобусом і традиційною арабською лодкою. В метро ми купили картку, яка дає право проїзду на всіх видах громадського транспорту, коштує вона 20 дірхам, 14 з них - баланс на картці. Картку можна поповнювати. Сума проїзду залежить від дальності поїздки, мінімальна сума - 1,9 дірхам.

Дубайський метрополітен на сьогодні - це повністю автоматизована система, близько 70 км ліній. В основному проходить над землею, окрім старої частини міста. Дуже цікаво їхати на "місці машиніста", за місця біля переднього вікна ледве не б'ються). Також є вагони окремо для жінок.

Станція метро:

На колії випасти нереально, вони закриті автоматичними дверима, які відкриваються тільки тоді, коли відкриваються двері на вхід у вагони.

Ми хотіли відвідати знаменитий ринок спецій, тому проїхали пару станцій метро, а потім проїхали ще декілька зупинок автобусом (хоча можна було їхати тільки на метро, але я щось переплутала, і вийшли ми не на потрібній нам станції).

Автобусні зупинки оснащені кондиціонерами і закриті:

В автобусах є особливість - передня частина автобусу тільки для жінок, жінок з дітьми і ще жінка може посадити біля себе чоловіка. Ось такі привілегії)

Ринок спецій ми знайшли по запаху - неможливо встояти, а від кількості спецій просто очі розбігаються!

Ну, арабський ринок - це арабський ринок: всі пропонують зайти, роблять компліменти, чіпляються) Я таке не дуже люблю, тому заходили ми тільки в ті місця, де нас не хапали за руки. На ринку я купила справжній шафран - у нас 1 гр. коштує близько 80 грн., а там я взяла 5 гр. за 55 дірхам (це близько 120 грн.), це ще й зі знижкою в 15 дірхам, яку я наторгувала. Також ми взяли два набори спецій арабських прянощів. Нагулявшись на ринку спецій ми пішли подивитися на ринок золота. Стільки золотих прикрас за скляними вітринами, майже без охорони я ще не бачила - від звичайних золотих каблучок до величезних і важких прикрас:

 

 Далі по нашому маршруту був старий квартал Бастакія - місце, в якому відреставровані будинки і побут арабів в давні часи. Квартал знаходиться на іншій частині бухти від ринків, тому ми переправлялися на традиційній арабській лодці - абра, всього за 1 дірхам з людини, виглядає вона ось так:

Поки ми йшли до кварталу, проходили ще один ринок з різними сувенірами. Один з продавців додумався назвати мене "маленький мадам", і поки ми пройшли вздовж ринку, мене так називали всі продавці, що дуже набридло) 

Бастакія активно реставрується. Охайні старі будиночки, затишні дворики, безкоштовні виставки і експозиції:

Ми провели там досить багато часу, нагуляли апетит і зайшли в міцеву кафешку, де за 10 дірхам я спробувала неймовірно смачний свіжовижатий фреш з м'якоттю:

Потім ми ще погуляли по старим вуличкам, зайшли в супермаркет щоб купити води. Нагадую, що в країні немає прісної води. Трьохлітрова пляшка звичайної води коштує 1,25 дірхам (це до 3 грн.), ми були в ауті. Потім знову ж таки ми добралися до місця, де нас мав забрати готельний автобус і поїхали відпочивати, по дорозі купивши смачних пончиків:

Завтра нас чекає екскурсія Сафарі по пустелі, а післязавтра - музей Арабської цивілізації і старі квартали Шарджі.... 

Частина третя. Екстремальна і культурна.