Проба пера :)

Деякі мої старі вірші. Вибране.

***
Навіщо казати?
Ти ж можеш мовчати.
Навіщо читати?
Ти ж можеш писати.
Всі мрії віддати,
Сидіти й ридати
І знову лежати
І просто мовчати.

***
Глаза – пронизывающий взгляд.
Губы – страстный поцелуй.
Руки – чувственные прикосновения.
Тело – запах желания.
Сердце – биение любви.
Любовь- порождение страсти.
Страсть – запретный плод.
И ради этого – жить?..

***
Как низок твой полет,
Как призрачны мечты.
И вместе быть – никак.
И врозь – уж нету сил.
Кто даст теперь ответ
Какие буду сны?
И каждый день – пустяк.
И больше нет мечты…

***
А ты знаешь, когда больно,
А любить еще есть силы?
А ты знаешь, когда страшно,
И расстаться невыносимо?
Я слезами залью – город.
Пусть рыдает со мной – ветер.
Может, любишь меня – сильно?
Так зачем тогда нож – и в спину?

***
Прожить бы так –
Чтоб не решать, что было.
Любить бы так –
Чтоб не болело сильно.
Простить бы так –
И будто все разбила.
И все забыть –
Как будто так и было.

***
Дихати… Єдиним звуком…
Дихати… Одним лиш словом…
Дихати… Це все лиш погляд…
Дихати… Як просто дотик…
Дихати… І стати вітром…
Дихати… Удвох з тобою…
Дихати… Ти просто будеш…
Дихати… І знову жити…

***
Залиш одразу всі образи,
Забудь про погляд той у стразах,
Відчуй тепло у ритмі серця,
Згадай, що лихо все минеться.
Почуй слова, що ріжуть тишу,
Скажи про те, що будеш ближче.
А можеш просто промовчати –
Лиш поцілунок з вуст зірвати…

***
Сонце осяє – шлях до щастя,
Зорі покажуть – шлях до серця.
Бути самотнім – вже непросто.
Бути самотнім – вже не треба.
Хочу відчути – подих вітру,
Хочу забути біль у серці,
Знову зігріти – душу світлом.
Розправити крила – і полетіти.

***