Вона...

Тільки погляд із туману,
Що скрива твою оману
Розповість мені
Про радість і журбу.
Ти сидиш, заплющив очі,
Ти чекав цієї ночі,
Миті щоб сказати:
"Я тебе люблю".

Приспів:
А вона ж така чарівна,
Незрівнянна, неймовірна...
Але вранці скажеш ти,
Що пора уже йти.
А на вечір нову ляльку,
Зачаровану коханку,
Ти приведеш з собою ти.

Ти не знав, чого чекати,
Ти не знав, що їй сказати,
Та слова тепер вже зайві -
Не повернеться вона.
Бачив місяць, бачив вітер,
Але правди ніде діти,
І вона іде додому
Одинока і сумна.

Приспів:
А вона ж така чарівна,
Незрівнянна, неймовірна...
Але вранці скажеш ти,
Що пора уже йти.
А на вечір нову ляльку,
Зачаровану коханку,
Ти приведеш з собою ти.

Ти не вірив, що так буде,
Що ніколи не забудеш
Ти її чарівний стан,
Гнучкий, немов у феї;
Що дарма ти розпрощався,
Ти насправді закохався...
І втрачати нічого -
Ну біжи хутчіш до неї.

Приспів:
А вона ж така чарівна,
Незрівнянна, неймовірна...
Але вранці скажеш ти,
Що пора уже йти.
А на вечір нову ляльку,
Зачаровану коханку,
Ти приведеш з собою ти.

Бо вона ж така чарівна,
Незрівнянна, неймовірна...
І згадає образ твій-
Згадає ту зорю.
Ти залишишся до ранку,
Ти просидиш біля ганку,
Щоб сказати:
"Я тебе люблю"...