В пошуках щастя :)

"- ну и кто же тебе нужен?
- чтоб меня любил"
(із розмови з мамою)

Нарешті мене "попустило" трохи від всяких нікому потрібних переживань. Іноді корисно посидіти в так званій "ракушці" і звільнитись від негативних думок.

Але ж весна не дає спокою і постійно навіює ті кляті думки про того самого "єдиного, неповторного і коханого" (про якого друг нещодавно мені заявив: "таких немає").

Я і сама розумію, що ідеальних людей нема. Тим паче я впевнена, що ідеал у кожного - свій. Але про це потім.

Я не хочу ідеалу. Бо з ідеалом сумно, невесело і нудно (я чомусь так думаю).

Я хочу бути з людиною, яка буде мене кохати. І не буде говорити про це постійно. Бо слова - це таке. Кохання - це не слова. Це - відчуття.

Я не хочу, щоб у людини була купа грошей, машина, віла на Канарах і всяка інша подібна фігня. :) Якщо треба буде - то все буде. Взагалі в ідеалі - хочу маленьку затишну квартирку або будиночок. Але це вже плани на майбутнє :)

Хочу мовчати з людиною. Не тому, що нема слів і нема що сказати. А тому що тримаючи людину за руку ти знаєш, що саме в цей момент слова не потрібні.

Хочу дивитись людині в очі і відчувати - ось воно, щастя :)

Хочу, пізнавати щось цікаве, блукати по місту, відкривати цікаві місця, фотографувати і фотографуватися, радіти приємним дрібницям, "шабашити" і все це - тримаючись за руку з отим "щастям" :)

Хочу лежати поруч і тихенько наспівувати йому на вушко якусь дивну мелодію :)

Хочу знати, що людина буде зі мною відверта, навіть якщо ця відвертість може завдати мені болю.

Хочу, щоб мене сприймали такою, як я є - з усіма недоліками, перевагами і "глюками" :)

Хочу, щоб людина грала на гітарі. Хочу і все :)

Хочу розказувати людині все-все-все і знати, що мене зрозуміють і вислухають (на крайній випадок витерплять) :)

Хочу, щоб хоча б іноді мені дарували квіти. Нехай це будуть зірвані ромашки (я їх дуже люблю) - але не на свято а просто так :)

Хочу робити сюрпризи людині і дивувати :)

Хочу знати, що я потрібна людині і людина потрібна мені.

Хочу захоплюватись людиною знову і знову, відкривати в ній щось нове...

Щось я багато хочу... Такого, мабуть і немає :)
Та навіть знаючи реалії життя я залишаюсь романтиком і не втрачаю надії на те, що хоча б хтось схожий знайдеться :)