Вечірній Львів

Вечірній Львів, каштани, ліхтарі

І стук коліс останнього трамвая

Десь доля заблукала у пітьмі, 

А я її безбоязно чекаю. 

Вона росою пада на траву,

Зліта у небо ратушним тремтінням, 

Ховається у подихах дощу. 

Така весняна, та чомусь осіння. 

Прийди до мене, доле, хоч у сні,

Але коли я очі закриваю, 

То бачу Львів, каштани, ліхтарі 

І чую стук коліс останнього трамвая.

(знайдено на відомому сайті)