У осінньому Львові дощ

У осінньому Львові дощ,

Парасольок парад строкатий,

І бруківочний глянець площ

На відлуння ходи багатий.

Десь між звуками кроків тих

Заблудились мої у часі

Між будівель оцих старих,

У краплин затяжному вальсі…

Ллє у душу тепло камін

Попід древнім склепінням вежі,

А на фресках старезних стін

Відблиск свіч, ніби блиск пожежі.

У горнятку парує чай,

Пара душ зігріває словом…

І якщо на землі є рай,

Нині він у дощі над Львовом

(А. Станіславська)