Знаю дорогу як пішохід і як водій. Так от що хочеться сказати.
Коли ще у мене прав не було і взагалі як пішохід я намагаюся проявляти повагу до водіїв - переходити по пішохідному переходу (а не в метрі від нього), на світлофорі або якщо й в недозволеному місці (хто ж цим не грішить), то швидко і коли машин близько немає. Бо здогадуюся, що мені зупинитися легше, ніж автомобілю, та і взагалі, життя моє мені дороге. Бо ідіотів-водіїв вистачає. І я думала, що я така не одна.
Що ж відбувається, коли я за кермом? Таке враження, що добра половина людей - самогубці. Люди! Невже вам жити набридло? Яким би уважним не був водій, дуже важко передбачити, що ви вирішили перейти дорогу саме тут і саме зараз (зазвичай - чорт зна де, а не за правилами). Якщо вже переходите в недозволеному місці, то переходьте не кидаючись під колеса в надії на те, що водій зупиниться. Вже при швидкості 50-60 км/год. (в місті, на трасі і більше) різко загальмувати важко, тим паче, можна спровокувати аварію. А коли переходите по переходу, то йдіть по ньому, а не в двох метрах від нього, ще й обурюючись, що вас не пропускають і сигналять.
Правила дорожнього руху написані не тільки для водіїв. Давайте будемо взаємно ввічливими на дорозі. І буде вам щастя. А не пиріжки з вишнями родичам.
Тут бракує заспокійливого пост-скриптуму про те, що жоден водій\пішохід не постраждав при написанні цього посту.
ВідповістиВидалитиВ моєму випадку ніхто не постраждав, просто зайві нерви. Але статистика ДТП чомусь ніяк не дозволяє написати такий P.S...
ВідповістиВидалити