Glück, щастя, або чого в мене все не як у людей?

Давно не відчувала себе такою ЩАСЛИВОЮ...

Йти босоніж по центру Львова під неймовірно сильним дощем...

Змерзнути, як нещасний цуцик, бо мокрий одяг моментально стає холодним...

Скинути з себе все, натягнути дуже довгу (як для мене) футболку, відігріватися гарячим чаєм і дивитись чудовий фільм...

Йти по нічному Львову, розповідаючи про ходіння по місту з закритими очима і слухаючи про всілякі "психологічні можливості" сприйняття навколишнього світу...

Сидіти в колі друзів, співати пісні під гітару, трохи сп'яніти від вина і розслаблятися...

Лягти спати о другій годині ночі і прокинутися з відчуттям позитивного емоційного наповнення...

Знов і знов згадуючи вечір, НАРЕШТІ зрозуміти, що щось відбувається зі мною не так, і, знаючи себе, конкретно зрозуміти, що таки відбувається те, чого я так сильно боялася і так сильно намагалась ховати в собі (ох ці "кляті амури") :)

І чомусь від цього я ДУЖЕ ЩАСЛИВА...

Але що тепер робити з оцим щастям і кому тепер потрібне отаке щастя я ще не знаю...

І вкотре я себе запитую - ну чого в мене все не як у нормальних людей, а все складно, заплутано і незрозуміло? :)

Отаке воно... "Глючне щастя" :)