Людина сама творить своє життя. Але людина в цьому світі не одна - існують ще люди, в яких свої емоції, почуття, відчуття... І треба якось намагатися "співпрацювати" з ними, намагатися зрозуміти тих людей, з якими хочеш бути поряд, відчути щось таке, схоже на електричний ток, який біжить по тонким дротикам людської душі.... І саме в той момент, коли ці "токи" стикаються один з одним, важливо не втратити ось це сплетіння однакових думок, слів, бажань... І як би не здавалось важко втримати людину, треба докласти всіх зусиль для того, щоб вона була поруч, незважаючи на всі обставини, які можуть розділяти такі тонкі, ще не сформовані до кінця почуття... Треба завжди будувати, боротися за своє щастя... А головне - думати... Тільки серцем... Воно хоч і не завжди, але найчастіше вказує правильний шлях... А дію мозку краще направити на більш матеріальні думки...
Лише за такого розподілу думок мозку і "думок" серця людина буде та, і в тому місці, і в той час...
Немає коментарів:
Дописати коментар